OpenAI подивились на світовий ринок заліза. Прикинули, скільки їм треба, щоб їх ШІ відповідав на «зроби мені презентацію за 5 хвилин» і не задихався. І такі: та давайте просто викупимо нахер майбутнє.
Знайомтесь, новий тип олігарха – не нафтовий, не газовий, а оперативно-пам’ятевий барига. Він не качає буром землю, а просто бронює RAM на роки вперед. Щоб усі інші потім бігали по ринку як дурні з флешкою, шукаючи хоч якісь вільні гіги.
Ти ще вчора думав, що пам’ять – це про «в мене ноут тупий, треба додати планку». А сьогодні це вже стратегічний ресурс рівня «за це скоро війни будуть». Тільки без танків, зате з меморандумами і прес-релізами про «інновації».
RAM – нова нафта: як ШІ-корпорації викуповують майбутнє та створюють глобальний дефіцит заліза
Так от, картинка проста й гидка одночасно. OpenAI приходить до виробників пам’яті. А там черга зі стартапів, корпорацій і нещасних хмарних провайдерів. І вони так чемно посміхаються. Мовляв, хлопці, розступіться. Нам тут 40% світових потужностей RAM на багато років вперед. Бо наші модельки хочуть жерти не по графіку, а безперервно, як кіт у відпустці в бабусі.
І всі такі: «що, бля, серйозно?». А їм у відповідь: так. Це не метафора, це новий рівень гри. Де ти або бронюєш усе, або потім дивишся, як твій ШІ думає зі швидкістю податкової.
В результаті ринок отримує дефіцит. Ціни лізуть вгору. Стартапам кажуть: «повернетесь, коли у вас буде бюджет Google». А простому юзеру продають казочку, що це все заради того, щоб його чатик ще швидше генерував мотиваційні пости.
Залізна монополія: як боротьба за RAM перетворила інновації на ринок одного гравця
В підсумку ми маємо дуже тиху, але максимально показову підміну реальності. Раніше всі дрочили на «економіку продуктів». Придумували свої автомойки в смартфоні і доставку котів дронами. А тепер головна тема – хто встиг зарезервувати залізо, той і батя.
І це навіть не змова в стилі «масони захопили світ». Це просто OpenAI першим усвідомили масштаб заруби. Вони вирішили не чекати, поки конкуренти прокинуться. А просто винесли зі складу все, що не прикручене болтами. Бо в епоху ШІ важливо не те, хто придумав чергову «революційну ідею». Важливо те, хто може її реально порахувати. Поки ти там пишеш пітч-дек і просиш інвестора не знижувати оцінку.
Кінець чесної гри: як оперативна пам’ять стала приватним маєтком для обраних
Відповідальний за цей цирк з конями максимально конкретний – OpenAI. Замість того, щоб грати в чесну конкуренцію «у кого модель розумніша», вони включили режим «у кого більше заліза, той і бог». І спокійно забронювали собі майбутнє по гігабайтах. А всім іншим залишили роль статистів. Вони купують залишки по завищеній ціні й роблять вигляд, що так і було задумано.
Виходить один дуже простий висновок. Поки світ радісно обговорює, чи не захопить ШІ людство, OpenAI вже тихенько захоплює базову інфраструктуру для цього самого ШІ. І якщо хтось тут і охуїв, то точно не «ринок». А конкретна компанія, яка перетворила оперативну пам’ять на приватний маєток із табличкою «чужим вхід платний».
