Штучний інтелект уже тихенько виніс твою майбутню роботу на смітник. Поки ти розповідаєш друзям, що тебе це не стосується. Мовляв, ти не айтішник, ти творчий, у тебе є мозок.
Так от, мозок тепер якраз і під заміну. Машині байдуже, скільки років ти писав звіти в Excel. Їй все одно на твої презентації та вміння казати «синергія» без блювоти.
Алгоритм дивиться на твій трудовий подвиг і питає лише про одне. Чи можна розкласти твою роботу на кроки? Можливо, її легко загнати в таблицю? Або взагалі виконати без твоїх вічних обідів, лікарняних та фраз про «відсутність ресурсу»
Якщо відповідь «так» – твоя вакансія вже в архіві. Вона лежить поруч із оператором факсу. Просто HR ще не придумав, як тобі про це сказати. Він не хоче, щоб ти розплакався прямо в курилці.
Тиха капітуляція: як ШІ замінює офісний планктон без зайвого шуму
Найсмішніше, що вакханалія з ШІ не схожа на кіберпанк. Ніяка залізяка не зайде в офіс і не зніме з тебе бейджик. Металевий голос не скаже тобі «звільнений». Усе набагато підліше й по-офісному.
Просто наступного року вакансію не відкриють. Стажера на твоє місце не візьмуть. Усі твої задачі тихенько розмажуть по колегах та сервісах за двадцять доларів на місяць. Ти вважаєш себе незамінним? У цей час умовний бот уже штампує твої договори та плани на квартал. Він робить це швидше, ніж ти відкриваєш свій улюблений шаблон «дублюю лист нижче».
Потім ти здивуєшся ситуації на ринку. Зарплати стоять, як маршрутка в заторі. На співбесіді тобі натякають на «аналітичне мислення». А ти все життя просто перекладав комірки в Excel і вважав це стратегією.
Кінець епохи копіпасту: чому «розумова праця» більше не рятує
Знайомся з новою реальністю. Фраза «я працюю головою» тепер означає «я в зоні ризику». ШІ прийшов не до вантажників. Він прийшов у затишні кабінети. Туди, де люди десять років копіпастили одні й ті самі тексти.
Ти чекав автоматизації для касирів і кур’єрів? Виявилося, що першими під ніж підуть офісні крісла. Ті, хто ставив статус «зайнятий» і чекав на повагу за свою «розумову працю». Подивись на типовий відділ маркетингу. Половина штату пише тексти, які ChatGPT робить краще. Друга половина готує звіти, які швидше збирає аналітична панель.
На плаву тримається лише один нещасний. Той, хто реально розуміє, навіщо це все бізнесу. Його поки що немає чим замінити. Хіба що іншою такою ж рідкісною людиною.
Ілюзія порятунку: чому ШІ – це не калькулятор, а вирок для старого ринку
Поки одні намагаються вижити в новому зоопарку алгоритмів, інші продовжують мантрити. Вони кажуть: «ШІ – це просто інструмент, як калькулятор». Щоразу, коли я чую це, я уявляю типовий форум про цифрову економіку. Там на сцені розповідають, як нові технології створять тисячі робочих місць.
Паралельно з цим країна офіційно завозить вагон «висококваліфікованих спеціалістів». Бо свої, бачте, «не дотягують». Логіка тут проста, як двері. ШІ ріже вимоги до звичайних виконавців. Вакансій стає менше. Але замість адаптації своїх людей, нам кажуть: «Ви там тримайтесь». Натомість привозять ще дешевших і зручніших. А потім пояснюють, що це все для нашого ж блага та розвитку індустрії.
Бюрократичний зашморг: хто насправді підписує наказ про твоє звільнення
У підсумку винен не абстрактний «злий штучний інтелект». Проблема не в тому, що він усіх звільнить. Винен цілком живий чиновник із презентацією в PowerPoint. Це люди з міністерств, які одною рукою фоткаються на фоні банерів про майбутнє. А іншою рукою вони підписують реальність, де твоя майбутня професія просто зникає.
Їм простіше завезти когось нового. Того, хто буде мовчки працювати з ШІ за менші гроші. Поки ти читаєш мотиваційний пост про «ніколи не пізно почати», твоя майбутня версія стає непотрібною. Вона не потрібна нікому, крім тебе самого. Це вже не ринок праці. Це твій особистий музей воскових фігур.
