Австралія банить школоту: TikTok проти «мудрого баті»

Ти вже чув, що Австралія вирішила зіграти в суворого батю всесвіту?
З 10 грудня там офіційно забороняють соцмережі для підлітків до 16 років.
Але «відй*біться» адресоване не дітям.

Відповідальність переклали на Facebook, TikTok, YouTube й усю цю веселу банду.
Вони тепер мають самі блокувати акаунти неповнолітніх і не дозволяти нові реєстрації. Інакше – штрафи на десятки мільйонів, щоб аж сервери почервоніли від сорому.

Найулюбленіша частина цього цирку в тому, що дітей, які обійдуть заборону, карати не будуть. Батьків, які спокійно дадуть телефон з інстою, теж. Винні лише злі корпорації, які, за логікою держави, спокусили невинних ангелочків кнопкою «Sign up», а не тато, який видав дитині смартфон як універсальний заспокійливий засіб.

Пластир «No social media»

Прем’єр Албанізе при цьому виходить такий весь із себе мудрий шаман і звертається до дітей з порадою рівня мотиваційного плаката:

«Ідіть, грайте в спорт, беріть гітару, читайте книжки».

Ніби варто вимкнути тік-ток і пацан одразу побіжить у регбі, а не в той самий тік-ток, тільки через VPN і з акаунтом «2009 року народження, але мені чесно 25».

Знайомтесь, це новий жанр політичної комедії. Уряд офіційно визнає, що соцмережі впливають на дітей. Але замість розмови з реальними батьками, пояснень у школах чи навчання критичному мисленню, обирає найпростіший варіант.
Вони просто кажуть: «Та ну його, нехай Meta і Google тепер будуть няньками – самі все контролюйте, ми тут ні до чого».

І десь у офісі TikTok сидить інженер, який ще вчора робив фільтри з котячими вушками, і думає: «Ага, тепер я, значить, відповідальний за австралійське дитинство. Шикарно».

Як держава намагається вирішити складну проблему простим заборонним жестом

У результаті маємо класичну схему «винен один і конкретний». І це не якийсь абстрактний «суспільний устрій» і не втомлені батьки, які самі залипають у ті ж соцмережі.

Винний один дуже конкретний персонаж – уряд Австралії на чолі з Ентоні Албанізе.
Він вирішив зіграти святого рятівника. Але зробив рівно те саме, що роблять усі ледачі дорослі: замість реально виховувати своїх дітей, просто навісив усю відповідальність на «дядю з інтернету» й корпорації.
Так, корпорації теж не янголи. Але принаймні вони не вдають, що їхні умови користування – це нова конституція і заміна живої розмови з батьками, школою й реальністю.

Висновок простий, як інтерфейс того самого тік-тока. Якщо держава чесно вважає, що дитячий мозок розвалюється від соцмереж, то або працюйте з дітьми й батьками, або не робіть вигляд, що один закон і пара штрафів перетворять школяра з тік-ток-залежного зомбі на Моцарта з м’ячем.
Бо поки що це виглядає як спроба лікувати перелом пластирем із написом «No social media».

Поділіться цією статтею
0
Поділіться
URL-адреса для спільного використання
Попередній запис

Середній клас в Україні: єдиноріг на мінімалках

Наступний запис

Англійська як новий фетиш на ринку праці

Читати далі
Ми використовуємо файли cookie, щоб сайт працював коректно і ставав кращим. Детальніше у нашій Політиці конфіденційності